Я не люблю забобони. ⠀ Всім, прівіт.✋ п’ятниця 13, друзі. Для когось це трагічній день, коли ще й перебіжіть дорогу чорна кішка, та й на додаток хтось пройде перед носом з порожніми баклажками за водою. Оце прям Переможне страйк зі збігу обставинні, тепер тобі точно поталанило! 😉 ⠀ Для мене ж це звичайний робочий день. Скептично спостерігаю за Пліній годині, Який, до речі, дуже Швидко Пліній у моєму жітті Взагалі. Я якось роблю Стільки цікавіх справ, что НЕ помічаю, як закінчується день. Ось і зараз, як пишу цею пост – Вже 16:54, робочий день добігає кінця, я лишь встігла помітіті, як на дворі потемнішало. ⠀ Если провести паралелі з моєю роботів, то частково й вона винна у моєму скептіцізмі до забобонів. Клієнти часто відмовляються Говорити про події в жітті, Які могут вінікнуті Надто Раптова: нещасні випадки, Критичні захворювання и т.ін., аргументуючі це тім, что если смороду будут про це думати чи Говорити, то це з ними стане. Та мій власний досвід показує, что планування свого бюджету аж Ніяк НЕ пов’язане з ВИНИКНЕННЯ Нещасний віпадків в жітті людини – просто вірогідність Виникнення такой ситуации НЕ дорівнює нулю. І если запитати у відділенні травматології, у кого з пацієнтів є страховка, то та ж статистика покаже, что у 98% людей скоріше за все ее немає. Хіба ж Відсутність думок про Нещасний випадок вберегло ціх людей від травмуванню? А від поліс бі зберіг значні кошти, вітрачені на лікування. ⠀ Тому, друзі, які не дівуйтесь, что необхідних для планування агенти – скептики, просто у нас така робота. ⠀ А як ви ставитесь до забобонів? 👻 ⠀