Соціологічне дослідження групи «Рейтинг», проаналізоване Олексієм Антиповичем, демонструє фундаментальні зміни в настроях українського суспільства на третьому році повномасштабної війни. Ключовим відкриттям є те, що концепція «миру за будь-яку ціну» фактично позбавлена підтримки серед громадян — цей показник коливається в межах лише одного відсотка. Така одностайність підкреслює глибоку національну консолідацію навколо принципів суверенітету та неприпустимості територіальних чи політичних поступок агресору. Дослідження відстежує динаміку суспільних очікувань, починаючи з 2022 року, коли домінував оптимізм щодо швидкого завершення бойових дій, до 2024 року, який характеризується переходом до стратегічного реалізму та готовності до тривалого виснажливого протистояння.
Основними чинниками, що формують таку непохитну позицію, є:
- Екзистенційне сприйняття війни: Для переважної більшості українців ця війна сприймається як боротьба за фізичне виживання нації, де поразка означатиме тотальне знищення ідентичності.
- Трагедія особистих втрат: Величезна кількість родин безпосередньо постраждала від воєнних дій, втративши близьких, домівки або здоров’я. Це створює моральний бар’єр для будь-яких перемовин, які могли б знецінити ці жертви.
- Недовіра до агресора: Досвід попередніх домовленостей переконав суспільство, що будь-яке «заморожування» конфлікту є лише паузою перед наступним етапом агресії.
Антипович наголошує, що хоча рівень втоми в суспільстві зростає, він не конвертується у бажання капітулювати. Навпаки, спостерігається трансформація втоми в рішучість довести справу до кінця. Важливо, що стійкість цивільного населення залишається міцним фундаментом для дій Збройних Сил України, а віра в перемогу базується не на ілюзіях, а на усвідомленні необхідності боротьби заради майбутніх поколінь. Таким чином, українське суспільство демонструє унікальний рівень психологічної мобілізації, що є ключовим ресурсом у цій війні.
Передісторія
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, соціологічні дослідження стали важливим інструментом вимірювання національної стійкості. Група «Рейтинг» є однією з провідних організацій, що регулярно проводить моніторинг настроїв населення. На початкових етапах війни спостерігався феномен «згуртування навколо прапора», коли підтримка дій влади та армії сягала рекордних показників. З часом, після звільнення територій на півночі та успішних операцій на Харківщині й Херсонщині, очікування суспільства зросли, що сформувало певний запит на швидке завершення конфлікту. Однак затяжний характер війни у 2023-2024 роках змусив громадян переглянути свої прогнози, переходячи до стратегії виживання та довгострокового опору.
Аналіз
Аналіз поточних настроїв вказує на декілька ключових ризиків та можливостей для української держави:
- Внутрішня стабільність: Відсутність підтримки «миру за будь-яку ціну» означає, що будь-які спроби влади піти на болючі компроміси без очевидної переваги можуть викликати серйозне внутрішнє невдоволення.
- Психологічна витривалість: Суспільство адаптувалося до умов війни, але ресурс цієї адаптації не є нескінченним. Держава має постійно комунікувати стратегію перемоги, щоб уникати апатії.
- Міжнародний аспект: Ці дані є потужним аргументом для західних партнерів. Вони демонструють, що український народ не готовий до капітуляції, а отже, інвестиції в оборону України мають сенс і підтримку самого народу.
У підсумку, соціологія показує, що українці бачать мир не як відсутність пострілів, а як стан безпеки, де агресор більше не становить загрози.