Речник Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат підтвердив здатність України збивати російські керовані авіабомби (КАБ), але наголосив на значних викликах, пов’язаних з їхньою протидією. Ці високоточні боєприпаси, перетворені зі старих радянських бомб шляхом додавання крил та систем наведення, стали значною загрозою для українських військ та цивільних об’єктів. Російські літаки, такі як Су-34, скидають їх з безпечної відстані, що ускладнює їх перехоплення традиційними засобами протиповітряної оборони, які мають обмежений радіус дії.
Використання КАБів дозволяє російській авіації уникати входження в зону дії української ППО, зменшуючи ризик для своїх пілотів. Це створює “сіру зону” над лінією фронту та прифронтовими територіями, де керовані бомби можуть вільно маневрувати, завдаючи ударів по укріпленнях, інфраструктурі та населених пунктах. Ефективна протидія КАБам вимагає сучасних систем ППО дальнього радіусу дії, таких як Patriot або SAMP/T, які здатні вражати літаки-носії до того, як вони скинуть бомби, або ж перехоплювати самі бомби на певній висоті.
Україна активно шукає шляхи посилення своєї протиповітряної оборони, закликаючи міжнародних партнерів надати більше сучасних систем. Це не лише захистить від КАБів, а й значно покращить загальну безпекову ситуацію в країні. Збиття КАБів є складним завданням через їхню відносно невелику радіолокаційну помітність та високу швидкість польоту після скидання. Проте, українські військові вже демонстрували успіхи у знищенні деяких з цих загроз, використовуючи наявні засоби.
Постійне вдосконалення тактики та отримання нових зразків озброєння є ключовим для мінімізації руйнівного впливу цих російських боєприпасів. Захист неба від керованих авіабомб є одним з пріоритетних завдань для України у поточній фазі конфлікту, оскільки вони значно збільшують тиск на оборонні лінії та цивільне населення.
Передісторія
Російська Федерація активно використовує керовані авіаційні бомби (КАБ) у війні проти України з початку повномасштабного вторгнення, але їх масове застосування значно посилилося у 2023-2024 роках. Ці бомби є модифікацією старих радянських фугасних бомб ФАБ-250, ФАБ-500, ФАБ-1500, до яких додаються комплекти крил та інерційні або супутникові системи наведення. Це дозволяє перетворити некеровані авіаційні бомби на високоточні боєприпаси, які можуть планувати на десятки кілометрів після скидання.
Основна перевага КАБів для Росії полягає у можливості атакувати цілі на значній відстані від лінії фронту, не заходячи у зону дії більшості українських зенітно-ракетних комплексів ближнього та середнього радіусу дії. Російські винищувачі-бомбардувальники, зокрема Су-34 та Су-35, піднімаються на велику висоту, скидають КАБи і швидко повертаються, мінімізуючи ризик бути збитими. Це стало серйозним викликом для української протиповітряної оборони, яка мусить шукати ефективні засоби для протидії як самим бомбам, так і літакам-носіям.
Військові аналітики відзначають, що масове використання КАБів дозволяє Росії компенсувати нестачу високоточних ракет, а також значно збільшувати руйнівну силу ударів по українських позиціях та інфраструктурі, особливо на Донбасі та інших прифронтових регіонах. Протидія цим бомбам стала одним з ключових питань для України та її західних партнерів, які надають допомогу у зміцненні ППО.
Аналіз
Ефективна протидія російським керованим авіабомбам має критичне значення для України. По-перше, вона дозволить зменшити руйнівний вплив на фронтові позиції та міста, що перебувають під постійними обстрілами. Зменшення кількості успішних ударів КАБів не лише збереже життя військових та цивільних, але й допоможе зберегти критичну інфраструктуру та житлові будинки.
По-друге, успішне перехоплення літаків-носіїв до скидання бомб або самих бомб може змусити російську авіацію діяти обережніше або відмовитися від масового використання цих боєприпасів. Це знизить тиск на українські оборонні лінії, дозволяючи військовим зосередитися на інших аспектах оборони. Збільшення радіусу дії української ППО за допомогою сучасних західних систем, таких як F-16 з відповідними ракетами “повітря-повітря” або додаткові наземні комплекси Patriot/SAMP/T, є ключовим для досягнення цієї мети.
По-третє, ситуація з КАБами підкреслює необхідність комплексного підходу до протиповітряної оборони, що включає не лише засоби для перехоплення, а й розвідку, раннє попередження та електронну боротьбу. Довгострокова стратегія повинна включати також розвиток власного виробництва засобів ППО та інтеграцію західних систем у єдину оборонну мережу. Загалом, успішна протидія КАБам стане важливим кроком у забезпеченні безпеки українського неба та зменшенні стратегічної переваги Росії в повітрі.