Президент України Володимир Зеленський заявив, що країні необхідно близько 250 сучасних бойових літаків, щоб повністю захистити свій повітряний простір і забезпечити повітряну перевагу над агресором. Цю заяву він зробив під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен 28 серпня.
За словами Президента, 250 літаків є оптимальною кількістю для досягнення всебічного контролю над небом України. Він також зазначив, що для суто оборонних цілей та захисту від повітряних атак може бути достатньо 150 винищувачів. Ця кількість літаків, на думку українського керівництва, дозволить не лише ефективно перехоплювати ворожі цілі, а й надавати підтримку наземним військам, що є критично важливим для контрнаступальних операцій та звільнення окупованих територій.
Зеленський наголосив, що серед пріоритетних моделей розглядаються американські винищувачі F-16, які вже є предметом активних переговорів та міжнародної коаліції з їх постачання. Проте, він також зазначив, що Україна розглядає й інші сучасні літаки, такі як шведські Gripen та французькі Rafale. Це свідчить про гнучкий підхід до формування майбутнього авіапарку та прагнення отримати найбільш ефективні рішення від різних партнерів.
Метою цих зусиль є не просто закриття неба, а створення потужної та сучасної авіації, здатної протистояти будь-яким загрозам. Українська сторона активно працює з міжнародними партнерами над прискоренням процесів навчання пілотів та інженерно-технічного персоналу, а також над створенням необхідної інфраструктури для обслуговування цих складних бойових систем. Це підкреслює довгострокову стратегію України щодо модернізації своїх збройних сил та забезпечення національної безпеки на десятиліття вперед.
Заяви Президента підкреслюють невідкладність та стратегічну важливість посилення повітряних сил України в умовах повномасштабної війни, де контроль над небом є одним з ключових факторів успіху на полі бою.
Передісторія
З початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року, Україна стикається зі значною перевагою російських повітряних сил. Українська авіація, що складається переважно з літаків радянського виробництва, таких як МіГ-29 та Су-27, героїчно протистоїть агресору, але її можливості обмежені як кількісно, так і технологічно порівняно з сучасними російськими винищувачами та системами ППО.
Вже на ранніх етапах війни українське керівництво та військові експерти наголошували на критичній потребі у сучасних західних винищувачах. Ці літаки, такі як F-16, мають значно кращі характеристики щодо авіоніки, озброєння та систем виявлення, що дозволило б Україні ефективніше перехоплювати ракети та дрони, а також надавати безпосередню авіаційну підтримку сухопутним військам.
Після тривалих переговорів та дипломатичних зусиль, країни-партнери, зокрема США та низка європейських держав, погодилися сформувати так звану «коаліцію винищувачів». Ця ініціатива передбачає не лише постачання літаків, а й всебічну підготовку українських пілотів та наземного персоналу. Данія та Нідерланди стали одними з перших країн, які оголосили про намір передати F-16 Україні.
Ця заява Президента Зеленського є продовженням послідовної політики України щодо посилення своєї протиповітряної оборони та створення ефективних повітряних сил, які зможуть забезпечити захист суверенітету та територіальної цілісності країни у довгостроковій перспективі.
Аналіз
Заява Президента Зеленського про потребу у 250 сучасних літаках має кілька важливих аспектів та наслідків:
- Стратегічне значення: Отримання такої кількості винищувачів кардинально змінить баланс сил у повітрі. Це дозволить Україні не лише ефективно захищати свій повітряний простір від російських ракет і дронів, а й отримати повітряну перевагу, що є ключовим для успішних наступальних операцій. Сучасні літаки зможуть прикривати наземні війська, знищувати ворожі цілі глибоко за лінією фронту та ефективно протидіяти російській авіації.
- Виклики реалізації: Навіть за умови політичної волі партнерів, постачання 250 літаків є величезним логістичним та фінансовим викликом. Це вимагатиме значних ресурсів на закупівлю (або передачу), навчання тисяч пілотів та техніків, створення та адаптацію аеродромної інфраструктури, а також постійне постачання запчастин та обслуговування. Процес може зайняти багато років.
- Геополітичний вплив: Якщо Україна зможе отримати такий потужний авіапарк, це стане чітким сигналом Росії про довгострокову підтримку України Заходом. Це також може вплинути на архітектуру безпеки в Європі, оскільки Україна стане значним гравцем у регіональній обороні.
- Технологічна інтеграція: Одночасне розглядання F-16, Gripen та Rafale свідчить про прагнення України до диверсифікації та отримання найкращих рішень. Однак, це також може ускладнити логістику та обслуговування через необхідність роботи з різними стандартами та системами.
У підсумку, хоча амбіції України щодо 250 літаків є значними, вони відображають реальну потребу у сучасних засобах для захисту її суверенітету. Реалізація цього плану стане грандіозним завданням, але його успіх може кардинально змінити хід війни та забезпечити довгострокову безпеку України.