Україна продовжує активно закликати міжнародне співтовариство до посилення санкційного тиску на Російську Федерацію, зокрема, на її державну корпорацію з атомної енергії “Росатом”. На засіданні Ради керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) у Відні, постійний представник України при міжнародних організаціях Євген Цимбалюк чітко заявив про необхідність розширення обмежувальних заходів проти цієї ключової російської компанії. За словами Цимбалюка, незважаючи на повномасштабну агресію Росії проти України, “Росатом” продовжує функціонувати на західних ринках, отримуючи значні прибутки, які, на думку Києва, прямо чи опосередковано використовуються для фінансування військових дій Кремля.
Українська сторона наголошує, що “Росатом” є не просто комерційним підприємством, а стратегічним інструментом російської держави, що відіграє критичну роль у багатьох аспектах її зовнішньої політики та економічної стабільності. Компанія постачає ядерне паливо та компоненти для атомних електростанцій по всьому світу, включаючи Україну, що створює парадоксальну ситуацію, коли агресор залишається важливим постачальником для країни, що страждає від його агресії. Ця залежність від російських ядерних технологій та ресурсів є предметом глибокого занепокоєння, особливо в контексті окупації Росією Запорізької атомної електростанції, найбільшої в Європі.
Заклик України до розширення санкцій стосується не лише окремих осіб, пов’язаних з “Росатомом”, а й усієї корпорації, її дочірніх підприємств та проєктів. Київ закликає країни Великої сімки (G7) розглянути можливість запровадження всеосяжних санкцій, які б обмежили доступ “Росатому” до міжнародних фінансових ринків, технологій та ланцюгів поставок. Такий крок, на думку українських дипломатів, є життєво важливим для підриву здатності Росії продовжувати війну та для забезпечення енергетичної безпеки Європи та світу. Українська влада сподівається, що міжнародні партнери усвідомлять серйозність ситуації та вживуть рішучих заходів для ізоляції російського ядерного сектору.
Передісторія
Росатом: Глобальний гравець з державним контролем
“Росатом” є російською державною корпорацією, яка об’єднує понад 300 підприємств атомної галузі Росії. Вона охоплює весь цикл ядерної енергегетики: від видобутку урану та збагачення ядерного палива до будівництва та експлуатації атомних електростанцій, а також виведення їх з експлуатації та переробки відпрацьованого ядерного палива. “Росатом” є одним з найбільших у світі виробників урану та постачальників ядерного палива, а також лідером за кількістю реакторів, що будуються за кордоном. До повномасштабного вторгнення в Україну, корпорація мала значну присутність на ринках Європи, Азії та Африки.
Війна в Україні та ядерна загроза
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, питання безпеки ядерних об’єктів стало одним з найгостріших у міжнародній повістці дня. Російські війська захопили Чорнобильську АЕС, а згодом і Запорізьку АЕС, яка є найбільшою атомною електростанцією в Європі. Дії Росії на ЗАЕС, включаючи розміщення військової техніки та персоналу “Росатому” на її території, викликали широке занепокоєння міжнародної спільноти та МАГАТЕ щодо можливої ядерної катастрофи. Окупація станції та тиск на український персонал розглядаються як порушення всіх міжнародних норм ядерної безпеки.
Попередні санкції та винятки
Незважаючи на численні пакети санкцій, запроваджені Заходом проти Росії після 2014 року та особливо після 2022 року, “Росатом” значною мірою уникав прямих та всеосяжних обмежувальних заходів. Це пояснюється кількома факторами: по-перше, значна залежність деяких європейських країн від російського ядерного палива та технологій. По-друге, складність заміни цих поставок у короткостроковій перспективі. По-третє, побоювання, що повні санкції можуть призвести до неконтрольованих наслідків для глобальної ядерної безпеки, якщо російські експерти будуть повністю виключені з міжнародних проєктів. Однак, Україна та низка її союзників наполягають, що ці аргументи не переважують ризики, пов’язані з діяльністю “Росатому” як інструменту агресивної політики Кремля.
Аналіз
Наслідки потенційних санкцій для “Росатому” та глобальної енергетики
Якщо країни G7 та інші міжнародні партнери погодяться на розширення санкцій проти “Росатому”, це матиме значні та багатогранні наслідки. Для “Росатому” це означатиме втрату доступу до західних технологій, фінансування та ринків збуту, що серйозно підірве його здатність реалізовувати масштабні міжнародні проєкти та підтримувати технологічне лідерство. Це також може змусити Росію шукати нові ринки в Азії та Африці, але з менш вигідними умовами. Довгостроково, це може сповільнити розвиток російської ядерної енергетики.
З іншого боку, запровадження санкцій проти “Росатому” створить виклики для країн, які залежать від російського ядерного палива або мають діючі контракти на будівництво АЕС. Ці країни будуть змушені шукати альтернативних постачальників та технології, що може бути дорогим і тривалим процесом. Це може призвести до:
- Зростання цін на ядерне паливо: Обмеження поставок від одного з найбільших гравців може спричинити зростання цін на світовому ринку.
- Перебої в роботі АЕС: Деякі реактори можуть зіткнутися з труднощами у забезпеченні паливом.
- Геополітичні зрушення: Країни, що раніше покладалися на Росію, можуть шукати нових партнерів, змінюючи баланс сил у глобальній ядерній галузі.
Ефективність санкцій як інструменту тиску
Питання ефективності санкцій проти “Росатому” є дискусійним. Прихильники таких заходів стверджують, що вони є необхідним кроком для:
- Підриву фінансової бази Кремля: Зменшення доходів “Росатому” послабить здатність Росії фінансувати війну.
- Демонстрації рішучості: Це покаже, що міжнародна спільнота готова йти на значні кроки для протидії агресії.
- Зменшення ядерної залежності: Стимулюватиме європейські країни диверсифікувати джерела постачання ядерного палива.
Водночас, опоненти вказують на ризики для глобальної ядерної безпеки та економічної стабільності. Однак, з огляду на триваючу агресію Росії та її дії на Запорізькій АЕС, Україна та її союзники вважають, що ризики бездіяльності значно перевищують потенційні труднощі від запровадження санкцій. Посилення тиску на “Росатом” може стати важливим кроком у стратегії ізоляції Росії та припинення її агресивної політики, змушуючи Кремль переглянути свою позицію.