Україна офіційно заявила в Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) про систематичне використання Російською Федерацією заборонених ракет типу «Новатор 9729», відомих також як SSC-8 Screwdriver. За даними Києва, Росія здійснила щонайменше 23 удари цими ракетами, що є прямим порушенням міжнародних зобов’язань та підриває основи глобальної безпеки. Це твердження було озвучено представниками України на одній з платформ ОБСЄ, підкреслюючи серйозність ситуації та необхідність міжнародної реакції на дії Москви.
Ракети «Новатор 9729» належать до класу крилатих ракет наземного базування, які, згідно з Договором про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (ДРСМД), були заборонені до виробництва та розгортання. Цей договір, підписаний між США та СРСР у 1987 році, мав на меті зменшити ризики ядерної війни, ліквідувавши цілі класи ракет з дальністю від 500 до 5500 кілометрів. Зазначені ракети, за оцінками, мають дальність дії до 1200 кілометрів, що прямо суперечить положенням ДРСМД, навіть попри те, що США вийшли з нього у 2019 році через неодноразові порушення з боку Росії.
Заяви України в ОБСЄ не лише привертають увагу до конкретних військових злочинів, а й підкреслюють ширшу проблему ігнорування Росією міжнародних угод та норм. Використання заборонених озброєнь у конфлікті проти України є черговим доказом агресивної політики Кремля та його готовності порушувати будь-які домовленості заради досягнення своїх геополітичних цілей. Це створює небезпечний прецедент для майбутніх відносин між державами та ставить під сумнів ефективність існуючих механізмів контролю над озброєннями.
Міжнародна спільнота, зокрема країни-члени ОБСЄ, стикаються з викликом адекватної відповіді на такі дії. Незважаючи на те, що ДРСМД більше не діє, принципи, на яких він базувався, залишаються актуальними для підтримки стабільності та запобігання ескалації конфліктів. Заява України слугує важливим нагадуванням про необхідність посилення контролю за дотриманням міжнародного права та притягнення до відповідальності тих, хто його порушує. Це питання є критично важливим для відновлення довіри та забезпечення довгострокової безпеки в Європі та світі.
Передісторія
Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (ДРСМД) був знаковою угодою часів Холодної війни, підписаною між Сполученими Штатами та Радянським Союзом у 1987 році. Його основною метою була повна ліквідація всіх балістичних і крилатих ракет наземного базування з дальністю від 500 до 5500 кілометрів. Цей договір вважався одним з найважливіших кроків у контролі над озброєннями, який значно зменшив ризик ядерної конфронтації в Європі.
Протягом багатьох років існування договору, обидві сторони звинувачували одна одну в його порушенні. Зокрема, США неодноразово заявляли, що Росія розробила та випробовувала крилату ракету «Новатор 9729» (НАТОвське позначення SSC-8 Screwdriver), яка, на думку Вашингтона, мала дальність, що перевищувала дозволені договором межі. Росія, зі свого боку, заперечувала ці звинувачення, стверджуючи, що ракета відповідає технічним вимогам ДРСМД або має інше призначення.
Ситуація загострилася у 2010-х роках. У 2019 році Сполучені Штати офіційно вийшли з ДРСМД, посилаючись на систематичні порушення з боку Росії, головним чином пов’язані саме з розробкою та розгортанням ракет типу SSC-8. Цей крок фактично поклав край одній з ключових угод у сфері контролю над озброєннями, що викликало занепокоєння щодо нової гонки озброєнь та підриву архітектури міжнародної безпеки. Вихід США з договору дозволив обом країнам вільно розробляти та розгортати ракети, які раніше були заборонені, що, як стверджує Україна, Росія й робить у повномасштабній війні.
Аналіз
Заява України в ОБСЄ про використання Росією ракет «Новатор 9729» має кілька важливих наслідків. По-перше, вона підкреслює глибоке ігнорування Росією міжнародних норм та угод, навіть тих, що стосуються контролю над озброєннями, які мали б запобігати ескалації. Хоча ДРСМД вже не діє, сам факт розробки та використання цих ракет, які стали причиною виходу США з договору, є свідченням довгострокової стратегії Москви щодо посилення свого військового потенціалу без огляду на міжнародні обмеження.
По-друге, використання таких ракет у повномасштабній війні проти України посилює гуманітарну кризу та руйнування, а також створює додаткові виклики для протиповітряної оборони України. Це також підтверджує, що Росія продовжує використовувати весь доступний арсенал для досягнення своїх військових цілей, незважаючи на міжнародний осуд.
По-третє, це питання, підняте на платформі ОБСЄ, є спробою України мобілізувати міжнародну підтримку та привернути увагу до порушень Росією міжнародного права. Хоча ОБСЄ не має механізмів примусу, її платформи дозволяють країнам висловлювати свою позицію, документувати порушення та формувати міжнародний тиск. Це може сприяти подальшим санкціям або дипломатичним зусиллям, спрямованим на стримування агресії.
Нарешті, ця ситуація ставить питання про майбутнє контролю над озброєннями. З огляду на те, що ДРСМД вже не існує, а інші договори, такі як СНО-ІІІ, також перебувають під загрозою, міжнародній спільноті необхідно знайти нові підходи до обмеження розповсюдження та використання небезпечних видів озброєнь. Історія з ракетами SSC-8 є яскравим прикладом того, як відсутність ефективних договорів та механізмів контролю може призвести до непередбачуваних наслідків для глобальної стабільності.