Україна, попри триваючі виклики, пов’язані з війною та логістичними труднощами, успішно експортувала понад 5 мільйонів тонн зернових культур з початку 2025/2026 маркетингового року. Цей показник є ключовим індикатором стійкості українського агропромислового комплексу та його здатності підтримувати світову продовольчу безпеку. Загальний обсяг експорту на початок поточного маркетингового року склав 5,028 мільйона тонн, що є значною цифрою, хоча й демонструє певне скорочення порівняно з аналогічним періодом минулого року по деяких культурах.
Детальний розподіл експорту за основними зерновими культурами показує наступні тенденції:
- Пшениця: Було експортовано 3,42 мільйона тонн пшениці. Цей обсяг є меншим, ніж 4,67 мільйона тонн, які були експортовані за аналогічний період минулого року. Зниження експорту пшениці може бути пов’язане з різними факторами, включаючи зміни в урожайності, внутрішньому споживанні, а також вплив морської блокади та обмежень на експорт.
- Ячмінь: Експорт ячменю склав 685 тисяч тонн (0,685 мільйона тонн), що також є зменшенням порівняно з 1,16 мільйона тонн, експортованих минулого року. Ячмінь є важливою фуражною культурою, і його експорт також відчуває тиск геополітичної ситуації.
- Кукурудза: Кукурудза посідає третє місце за обсягами експорту серед згаданих культур, з показником у 890 тисяч тонн (0,890 мільйона тонн). Це значне падіння порівняно з 2,49 мільйона тонн, експортованих за аналогічний період попереднього року. Кукурудза традиційно є однією з найважливіших експортних позицій України, тому таке скорочення вимагає подальшого аналізу.
Загалом, кумулятивний експорт зернових, враховуючи ширший період, досяг 11,3 мільйона тонн. Це свідчить про загальне зниження на 18,5% порівняно з 14,4 мільйона тонн, експортованих за аналогічний період у 2025 році. Це скорочення відображає комплексний вплив військових дій на сільськогосподарський сектор, що включає зменшення посівних площ, проблеми зі збиранням врожаю, а також ускладнену логістику та безпекові ризики на Чорному морі. Незважаючи на ці виклики, українські аграрії продовжують працювати, забезпечуючи внутрішні потреби та підтримуючи експортний потенціал країни.
Передісторія
Україна традиційно є одним з провідних світових експортерів зернових культур, відіграючи критично важливу роль у світовій продовольчій безпеці. До повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року, Україна була четвертим за величиною експортером кукурудзи та п’ятим – пшениці у світі. Основний шлях експорту проходив через чорноморські порти, які були заблоковані або обмежені після початку війни.
Блокада українських портів призвела до значних порушень у глобальних ланцюгах постачання продовольства та викликала побоювання щодо голоду в країнах, що сильно залежать від українського зерна. У відповідь на це, були розроблені альтернативні маршрути, такі як так звані «коридори солідарності» через Європу, а також, згодом, відновлено частковий морський експорт за допомогою «зернової ініціативи» та українського морського коридору. Ці зусилля допомогли стабілізувати експортні потоки, але логістичні витрати та ризики залишаються високими.
Кожен новий маркетинговий рік починається в липні і є ключовим періодом для оцінки потенціалу експорту та його впливу на економіку країни. Показники початку 2025/2026 маркетингового року дають перші уявлення про обсяги нового врожаю та можливості його реалізації на міжнародних ринках в умовах, що постійно змінюються.
Аналіз
Оголошені дані про експорт понад 5 мільйонів тонн зернових на початку 2025/2026 маркетингового року, хоч і значні, підкреслюють складну ситуацію для українського агросектору. З одного боку, сам факт експорту таких обсягів свідчить про неймовірну стійкість аграріїв та ефективність логістичних рішень, що були впроваджені попри війну. Це демонструє, що Україна залишається надійним постачальником продовольства, навіть у найскладніших умовах.
З іншого боку, порівняння з минулими періодами виявляє помітне скорочення експорту за деякими ключовими культурами, зокрема пшеницею, ячменем та кукурудзою. Це може мати кілька наслідків:
- Економічний вплив: Зменшення обсягів експорту без адекватного зростання цін може негативно позначитися на валютних надходженнях до бюджету та доходах сільськогосподарських підприємств. Це, своєю чергою, може уповільнити відновлення економіки та обмежити можливості для інвестицій у сільське господарство.
- Вплив на світові ринки: Хоча Україна продовжує експортувати, будь-яке значне та тривале скорочення її присутності на світовому ринку може призвести до зростання цін на зернові та посилення продовольчої інфляції, особливо для країн, що розвиваються.
- Виклики для виробництва: Скорочення експорту може бути не лише результатом логістичних проблем, а й відображенням зменшення врожаїв через окупацію територій, мінування полів, нестачу ресурсів (паливо, добрива) та робочої сили. Це вимагає довгострокових стратегій підтримки сільського господарства.
У майбутньому, ключовим буде забезпечення безпечного та стабільного морського коридору, а також інвестиції у розвиток внутрішньої логістики та переробки. Здатність України адаптуватися до нових реалій та підтримувати експорт зерна залишається життєво важливою як для її власного виживання, так і для глобальної продовольчої безпеки.