Центр протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки та оборони України виступив із застереженням щодо нової хвилі російської пропаганди, яка активно використовує технології штучного інтелекту для створення та поширення фейкових відеоматеріалів. Ці відео, що зображують нібито капітуляцію українських військових, мають на меті деморалізувати українське суспільство та збройні сили, посіяти паніку та підірвати довіру до офіційних джерел інформації. Російські пропагандисти активно розповсюджують подібний контент на популярних соціальних медіа-платформах, зокрема в TikTok та Facebook, що дозволяє їм охопити широку аудиторію та маніпулювати громадською думкою.
У повідомленні ЦПД наголошується, що такі дії є частиною масштабної інформаційної війни, яку Росія веде проти України. Використання ШІ дозволяє створювати надзвичайно реалістичні, але повністю сфабриковані відео, що ускладнює їх ідентифікацію для пересічного користувача. Ці відео часто містять елементи, які покликані викликати емоційну реакцію, такі як зображення військовослужбовців у складних умовах або з ознаками втоми та розгубленості, щоб зробити наратив про “здачу в полон” більш правдоподібним. Вони ретельно монтуються, аби імітувати реальні бойові умови, але при ближчому розгляді виявляють ознаки штучного походження.
ЦПД закликає громадян України бути вкрай обережними та критично ставитися до будь-якої інформації, що поширюється в соціальних мережах, особливо до відео, які можуть здатися провокаційними або сенсаційними. Фахівці ЦПД надають чіткі рекомендації щодо ідентифікації фейкових матеріалів, створених за допомогою ШІ. Зокрема, слід звертати увагу на неестетичні рухи, неприродні вирази обличчя, дивну міміку, а також на невідповідності в освітленні та низьку якість звуку. Часто такі відео мають “пластиковий” вигляд або містять артефакти, що видають комп’ютерну обробку. Важливим аспектом є також перевірка інформації через офіційні та перевірені джерела, а не покладатися виключно на контент із соціальних мереж, який може бути легко сфальсифікований.
Окрім цього, ЦПД просить українців не розповсюджувати неперевірену інформацію та повідомляти про підозрілий контент. Це допомагає не тільки протидіяти поширенню дезінформації, а й захищати інформаційний простір країни від ворожих впливів. Активна участь громадян у виявленні та блокуванні фейків є ключовим елементом у боротьбі з гібридною війною, де інформація стає такою ж зброєю, як і фізичні засоби ураження. Кожен, хто ігнорує ці застереження і поширює подібні матеріали, мимоволі стає інструментом у руках ворога, сприяючи його деструктивним цілям.
Передісторія
Інформаційна війна є невід’ємною частиною сучасних конфліктів, і Росія активно використовує її проти України з 2014 року, а особливо інтенсивно – з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Метою такої війни є не лише вплив на громадську думку всередині України та за її межами, а й підрив морального духу збройних сил, поширення паніки та недовіри до державних інституцій. Раніше російська пропаганда покладалася на традиційні методи, такі як фальшиві новини, маніпуляції фактами, створення фейкових акаунтів у соціальних мережах та використання “фабрик тролів”. Проте з розвитком технологій, зокрема штучного інтелекту, методи інформаційного впливу стають все більш витонченими та небезпечними.
Використання технологій deepfake, що дозволяють створювати реалістичні відео- та аудіоматеріали з підробними обличчями та голосами, стало значним викликом для інформаційної безпеки. Ці технології вже були помічені у різних конфліктах та політичних кампаніях по всьому світу. Російська Федерація, маючи значні ресурси та досвід у сфері кібервійни та інформаційних операцій, активно інвестує у розвиток таких можливостей. Попередні спроби дезінформації включали поширення фейкових фотографій, відео з архівних подій, виданих за актуальні, а також створення підроблених документів та свідчень. Нинішнє використання ШІ-відео про “здачу в полон” українських військових є логічним продовженням цієї стратегії, що використовує новітні технологічні досягнення для досягнення пропагандистських цілей.
Аналіз
Поширення ШІ-генерованих відео про капітуляцію українських військових має кілька важливих наслідків. По-перше, це створює значне навантаження на інформаційний простір, ускладнюючи для пересічних громадян розрізнення правди від фейків. Це може призвести до зростання недовіри до будь-яких джерел інформації, що в умовах війни є вкрай небезпечним. По-друге, такі відео спрямовані на підрив морально-психологічного стану як військовослужбовців, так і їхніх родин, створюючи ілюзію безвиході та змушуючи сумніватися у перемозі. Це може потенційно вплинути на бойовий дух та ефективність військових операцій.
Крім того, використання ШІ в пропаганді підвищує ставки у боротьбі з дезінформацією. Якщо раніше фальшивки можна було ідентифікувати за відносно простими ознаками, то deepfake-технології вимагають більш складних інструментів та експертизи для їх виявлення. Це вимагає від державних органів, медіа та громадянського суспільства постійного вдосконалення методів перевірки фактів та освіти щодо медіаграмотності. Збільшення кількості подібних випадків може також призвести до того, що суспільство стане цинічним і буде відкидати навіть справжні новини, якщо вони не відповідатимуть їхнім очікуванням. Це створює “постправдивий” світ, де емоції та особисті переконання переважають над фактами, що є ідеальною ґрунтом для маніпуляцій. Ефективна протидія вимагає не лише технічних рішень, а й широкої освітньої кампанії та швидкої реакції на кожен випадок дезінформації.