Президент України Володимир Зеленський та його оточення розглядають можливість проведення наступних президентських виборів синхронно з загальнонаціональним референдумом щодо умов закінчення війни. Цей сценарій стає дедалі актуальнішим на тлі тривалого воєнного стану та необхідності підтвердження демократичного мандату влади. Головна мета такого кроку — не лише оновити легітимність керівництва держави, а й залучити весь український народ до прийняття доленосних рішень щодо територіальної цілісності та майбутніх безпекових гарантій.
Реалізація цієї ініціативи потребує складних законодавчих змін, оскільки чинне правове поле забороняє будь-які голосування під час воєнного стану. Проте політичні консультації свідчать про пошук механізмів, які б дозволили провести волевиявлення безпечно та прозоро. Об’єднання двох процесів має на меті декілька цілей:
- Забезпечення максимальної легітимності: Новий мандат довіри дозволить президенту впевненіше діяти на міжнародній арені.
- Розподіл відповідальності: Питання миру є надто чутливим для одноосібного рішення, тому референдум дозволить суспільству самому визначити межі можливих компромісів.
- Мобілізація електорату: Тема миру є найважливішою для громадян, що гарантує високу зацікавленість у виборчому процесі.
Передбачається, що такий процес може відбутися у 2025 або 2026 році, залежно від стабілізації лінії фронту та готовності міжнародних партнерів підтримати організацію голосування, зокрема для мільйонів українців, які перебувають за кордоном.
Передісторія
Контекст цієї стратегії визначається юридичною колізією: термін повноважень Володимира Зеленського мав завершитися у травні 2024 року, але через російську агресію вибори були відкладені. Хоча Конституція чітко вказує на безперервність влади, опозиційні сили та зовнішні вороги намагаються маніпулювати питанням легітимності. Водночас зростає тиск з боку деяких західних союзників, які вважають проведення виборів ознакою стійкості демократії навіть під час війни. Ідея референдуму щодо миру обговорювалася ще з початку повномасштабного вторгнення як спосіб легітимізації будь-яких домовленостей з Росією, які можуть вийти за межі простого відновлення статус-кво.
Аналіз
Аналіз ідеї об’єднання виборів і референдуму вказує на стратегічний маневр, що має на меті змінити політичний ландшафт України. Що це означає для країни?
- Інструмент переговорів: Результати референдуму можуть стати залізобетонним аргументом у розмовах із Кремлем або Вашингтоном — президент зможе посилатися на пряму волю народу, яку неможливо ігнорувати.
- Політичне виживання: Для Зеленського це спосіб нейтралізувати критику щодо “узурпації влади” та отримати свіжий мандат на реалізацію своєї стратегії перемоги або миру.
- Ризики внутрішньої дестабілізації: Якщо умови миру, винесені на референдум, будуть сприйняті як надто поступливі, це може спровокувати внутрішні протести ще до підрахунку голосів.
Таким чином, цей крок є спробою перекласти тягар історичного вибору з однієї особи на все суспільство, що є водночас найвищим проявом демократії та величезним політичним ризиком.