Україна заявила про свою готовність розглядати різдвяне перемир’я, але висунула чіткі умови, які кардинально відрізняються від будь-яких пропозицій, що передбачають заморожування конфлікту на поточних позиціях. За словами радника керівника Офісу президента України Михайла Подоляка, будь-яке тимчасове перемир’я можливе лише за умови повного виведення російських військ з усіх окупованих територій України. Ця позиція підкреслює непохитну рішучість Києва не йти на територіальні поступки та відновити повний суверенітет над усією своєю територією, включаючи Крим та інші регіони, анексовані Росією. Подоляк наголосив, що Україна не веде переговорів з Росією щодо можливості обміну територій на мир чи припинення вогню. Він також зазначив, що Росія повинна залишити окуповані території до новорічних та різдвяних свят, що є своєрідним дедлайном, який Київ пропонує для деескалації ситуації.
Ця заява пролунала на тлі обговорень ініціатив щодо встановлення миру та припинення вогню. Президент України Володимир Зеленський раніше виступив з ідеєю “різдвяного перемир’я” на саміті G7, пропонуючи конкретні кроки для його реалізації. Однак українська сторона чітко дала зрозуміти, що її бачення перемир’я передбачає не просто тимчасове припинення бойових дій, а створення умов для деокупації. Це принципова позиція, яка відображає прагнення України до справедливого та сталого миру, а не до тимчасової паузи, яка може бути використана агресором для перегрупування та посилення своїх позицій. Українське керівництво вважає, що будь-яке перемир’я без виведення військ лише легітимізує окупацію та дасть Росії можливість закріпитися на захоплених землях. Таким чином, ключовим елементом української пропозиції є не припинення вогню заради припинення вогню, а припинення вогню як крок до повного відновлення територіальної цілісності України. Ця позиція є послідовною з попередніми заявами українського уряду та відображає загальну стратегію України у війні.
Передісторія
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну розпочалося у лютому 2022 року, що призвело до масштабного конфлікту з руйнівними наслідками для обох сторін та глобальної безпеки. З того часу було зроблено численні спроби досягти припинення вогню або мирних угод, але більшість з них не дали результату через принципові розбіжності між сторонами, особливо щодо територіальної цілісності України.
Україна неодноразово заявляла, що будь-яке мирне врегулювання має ґрунтуватися на повному відновленні її суверенітету та територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів 1991 року. Ця позиція є наріжним каменем української дипломатії та військової стратегії. На відміну від цього, Росія продовжує утримувати окуповані території, включаючи Крим, який був анексований у 2014 році, та частини східних і південних регіонів, захоплених після 2022 року.
Ідея “різдвяного перемир’я” не є новою в історії конфліктів, часто згадуючи події Першої світової війни. У контексті поточного конфлікту, президент України Володимир Зеленський вперше запропонував ідею такого перемир’я під час свого виступу на саміті G7. Ця пропозиція була частиною ширшої “формули миру” України, яка включає низку кроків, спрямованих на досягнення всеосяжного та справедливого миру, а не лише тимчасового припинення вогню.
Аналіз
Заява України щодо умов різдвяного перемир’я має глибокі стратегічні наслідки. Вимагаючи повного виведення військ як передумову для будь-якого тимчасового припинення вогню, Київ чітко відкидає ідею “замороженого конфлікту”, що дозволило б Росії закріпитися на окупованих територіях і перегрупувати свої сили. Такий підхід свідчить про розуміння українським керівництвом того, що тимчасова пауза без фундаментальних змін не принесе стабільного миру, а лише відстрочить подальшу ескалацію.
Проте, ймовірність того, що Росія погодиться на такі умови, є вкрай низькою, враховуючи її заявлені цілі та поточну військову стратегію. Москва, ймовірно, розглядає будь-яке перемир’я як можливість для зміцнення своїх позицій або як тактичний маневр для переговорів, що передбачають збереження за собою захоплених територій. Відмова України від територіальних поступок робить її позицію непохитною, але водночас ускладнює досягнення будь-яких короткострокових домовленостей.
Ця пропозиція також слугує важливим дипломатичним інструментом. Вона демонструє міжнародній спільноті готовність України до миру, але на власних умовах, які відповідають міжнародному праву та принципам територіальної цілісності. Це може посилити тиск на Росію з боку міжнародних партнерів та ще більше ізолювати її на світовій арені. З іншого боку, відсутність прогресу у питаннях перемир’я може призвести до продовження інтенсивних бойових дій протягом зимових свят, що матиме значні гуманітарні та соціальні наслідки.