Згідно з нещодавнім масштабним опитуванням, проведеним Європейською радою з міжнародних відносин (ECFR) у 11 країнах-членах ЄС, спостерігається тривожна тенденція: мешканці Європи стрімко втрачають віру в Сполучені Штати як надійного гаранта безпеки. Результати дослідження свідчать про те, що лише від 10% до 15% опитаних у різних країнах все ще переконані, що США зможуть захистити Європу в разі масштабного військового конфлікту. Цей показник є критично низьким, враховуючи десятиліття трансатлантичної співпраці в межах НАТО.
Основними факторами такого песимізму стали внутрішньополітична нестабільність у самих США та наближення президентських виборів 2024 року. Багато європейців побоюються повернення до ізоляціоністської політики, яка була притаманна попереднім адміністраціям. Опитування показало, що близько 30% респондентів очікують погіршення відносин уже у 2024 році, а ще 15% прогнозують можливий системний розрив стратегічного партнерства до 2025 року. Це створює відчуття вразливості в країнах, які традиційно покладалися на американську військову міць.
- Найбільший рівень скептицизму зафіксовано в таких країнах, як Німеччина, Франція та Італія.
- Навіть у Польщі та країнах Балтії, які традиційно є найбільш проамериканськими, спостерігається зростання сумнівів щодо майбутньої підтримки.
- Понад 18% опитаних вважають, що Європа повинна негайно почати розбудовувати власну незалежну систему оборони, не чекаючи допомоги з-за океану.
Ситуація ускладнюється тим, що значна частина респондентів (близько 28%) сприймає США вже не як беззаперечного захисника, а радше як непередбачуваного партнера, чиї внутрішні суперечки можуть паралізувати зовнішню політику. Дослідження ECFR охопило широку географію, включаючи Австрію, Данію, Грецію, Угорщину, Нідерланди, Іспанію та Швецію. Загалом, близько 73% європейців висловлюють занепокоєння щодо майбутнього демократії в США, що безпосередньо впливає на їхнє сприйняття надійності Вашингтона на міжнародній арені в довгостроковій перспективі.
Передісторія
Протягом багатьох десятиліть після Другої світової війни європейська архітектура безпеки базувалася на військовій присутності США. Організація Північноатлантичного договору (НАТО) була головним інструментом стримування, де американські ресурси відігравали ключову роль. Однак останніми роками ця впевненість почала хитатися. Перші серйозні тріщини з’явилися під час адміністрації Дональда Трампа, який відкрито критикував європейських союзників за недостатні витрати на оборону та ставив під сумнів доцільність 5-ї статті Статуту НАТО.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році спочатку згуртувало Захід, але тривалі затримки з наданням військової допомоги через внутрішні суперечки в американському Конгресі знову посіяли зерна сумніву. Європейські лідери почали усвідомлювати, що внутрішня політика США може стати критичною перешкодою для колективної безпеки континенту.
Аналіз
Падіння довіри до США має глибокі геополітичні наслідки, які можуть змінити обличчя Європи в наступному десятилітті. По-перше, це стимулює концепцію “стратегічної автономії” Європейського Союзу. Якщо раніше ідеї про європейську армію сприймалися скептично, то зараз вони стають частиною мейнстрімного політичного дискурсу. Країни ЄС змушені будуть радикально збільшувати оборонні бюджети.
По-друге, це означає зміну динаміки всередині НАТО. Європейські члени Альянсу намагатимуться створити “європейську опору”, яка була б життєздатною навіть у разі зменшення залученості США. Основні висновки аналізу включають:
- Ризики: Розкол Заходу може бути використаний авторитарними режимами для посилення свого впливу в регіоні.
- Можливості: Поточна криза може стати потужним поштовхом для справжньої інтеграції ЄС у сфері безпеки та промисловості.