Інститут вивчення війни (ISW), провідний аналітичний центр, висловив свою думку щодо нових тактик, які застосовують російські війська на полі бою в Україні. За їхніми даними, Збройні Сили України (ЗСУ) повинні розробити ефективні контрзаходи проти цих адаптованих методів, які включають так звані “м’ясні штурми” та інтенсивне використання баражуючих боєприпасів. Ця зміна в стратегії свідчить про спроби російського командування подолати значні втрати особового складу та техніки, які вони зазнали протягом повномасштабного вторгнення. Згідно з аналізом ISW, російські війська все частіше покладаються на менш підготовлену та легше оснащену піхоту, кидаючи її в атаки великими хвилями, що призводить до величезних втрат, але іноді дозволяє їм досягати локальних успіхів.
Особливу увагу ISW приділяє проблемі баражуючих боєприпасів, таких як дрони “Ланцет”, які стали значною загрозою для української бронетехніки та артилерійських систем. Експерти наголошують, що ефективне протистояння цим загрозам вимагає комплексного підходу. Серед ключових рекомендацій – посилення засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) для придушення ворожих дронів, а також розробка нових тактик маскування та переміщення військової техніки. ЗСУ мають бути готові до постійної адаптації, оскільки ворог не припиняє пошук нових способів прориву української оборони.
Аналітики ISW також підкреслюють важливість порушення російських ланцюгів управління та контролю (C2), а також логістичних шляхів. Це означає не лише знищення складів боєприпасів та палива, але й ураження командних пунктів та вузлів зв’язку. Посилення контрбатарейної боротьби також є критично важливим, щоб зменшити артилерійський тиск на українські позиції та захистити власні артилерійські системи. Ці заходи дозволять ЗСУ не лише ефективніше оборонятися, але й створювати умови для майбутніх контрнаступальних операцій. Здатність України швидко вчитися та адаптуватися до мінливих умов на полі бою залишається ключовим фактором її успіху у війні проти агресора.
Загальна ситуація вимагає від України не лише військових, але й технологічних інновацій, щоб відповідати на виклики, які постійно змінюються. Застосування Росією “м’ясних штурмів” – це спроба компенсувати недостатню підготовку та координацію великою кількістю живої сили. Українські захисники, зі свого боку, повинні використовувати свою перевагу в точності вогню, розвідці та тактичній гнучкості, щоб максимально ефективно нейтралізувати ці загрози, зберігаючи при цьому життя своїх військовослужбовців. Це не просто тактичні зміни, а системна боротьба, де кожна сторона шукає слабкі місця противника та намагається їх використати.
Передісторія
Інститут вивчення війни (ISW) є однією з найвпливовіших аналітичних організацій, що спеціалізується на військових конфліктах та стратегічному аналізі. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, ISW щоденно публікує детальні звіти та оцінки подій на фронті, надаючи цінну інформацію для політиків, військових експертів та широкої громадськості.
Війна в Україні стала полем для постійних тактичних та стратегічних інновацій з обох сторін. Російська Федерація, зіткнувшись зі значними втратами особового складу, техніки та провалами у своїх початкових планах швидкого захоплення України, була змушена адаптувати свою військову доктрину та методи ведення бойових дій. Ця адаптація включає зміну підходів до використання піхоти, артилерії та безпілотних систем.
Зокрема, протягом останніх місяців спостерігається тенденція до використання Росією менш кваліфікованих, мобілізованих військовослужбовців у так званих “м’ясних штурмах” – масованих піхотних атаках без належної підтримки бронетехніки та артилерії. Паралельно з цим, значно зросла загроза від баражуючих боєприпасів, таких як іранські дрони-камікадзе Shahed та російські “Ланцети”, які ефективно вражають цілі в тилу та на лінії фронту. Цей контекст постійної еволюції засобів та методів війни є критично важливим для розуміння нинішніх викликів, з якими стикається Україна.
Аналіз
Аналіз поточних рекомендацій ISW щодо протидії новим російським тактикам підкреслює кілька ключових аспектів. По-перше, використання “м’ясних штурмів” є ознакою не стільки військової майстерності, скільки відчаю та готовності російського командування жертвувати великою кількістю особового складу для досягнення мінімальних тактичних цілей. Це створює величезне навантаження на українську оборону, вимагаючи постійної пильності та ефективного використання артилерії та інших засобів вогневого ураження.
По-друге, зростаюча загроза від баражуючих боєприпасів, таких як “Ланцети”, вимагає від ЗСУ не лише посилення протиповітряної оборони ближнього радіусу дії, а й інноваційних підходів до маскування, децентралізації та захисту цінної техніки. Розвиток технологій радіоелектронної боротьби (РЕБ) стає пріоритетом, оскільки саме вони можуть ефективно нейтралізувати ці дрони до того, як вони досягнуть своїх цілей.
По-третє, акцент на порушенні російських ланцюгів управління, контролю та логістики свідчить про розуміння того, що війна ведеться не лише на лінії зіткнення, але й у тилу противника. Успішні удари по командних пунктах, складах та транспортних вузлах можуть значно уповільнити та дезорганізувати російські операції, зменшуючи їхній наступальний потенціал. Довгострокові наслідки цих тактичних змін можуть бути значними. Якщо Україна успішно адаптується, вона зможе мінімізувати втрати та зберегти свою бойову ефективність, тоді як Росія продовжить виснажувати свої людські та матеріальні ресурси. Це підкреслює вирішальне значення постійної міжнародної підтримки для України у вигляді сучасного озброєння та технологій, що дозволяють їй не просто відповідати на виклики, а й випереджати їх.