Президент України Володимир Зеленський заявив, що кожна електростанція в країні зазнала атак з боку Російської Федерації. Цю заяву було зроблено під час виступу на конференції “Відбудова України” (Rebuild Ukraine) у Берліні, де головною темою стала критична ситуація з енергетичною інфраструктурою держави. За словами Президента, російські удари знищили значну частину генеруючих потужностей, зокрема 9 гігават (ГВт) енергії, що становить близько половини зимового пікового споживання України, яке сягає 18 ГВт.
Зеленський наголосив, що 80% теплової генерації та третина гідроелектростанцій були зруйновані або пошкоджені. Це створює величезні виклики для забезпечення країни електроенергією, особливо напередодні опалювального сезону. Українська енергетична система перебуває під постійним тиском, і навіть після ремонтних робіт об’єкти знову стають мішенями. Президент підкреслив, що країна потребує не лише відновлення, але й будівництва нової, більш децентралізованої та маневреної генерації, яка буде менш вразливою до масованих атак.
Він також закликав міжнародних партнерів, зокрема країни G7, посилити підтримку України в цьому питанні. Завдяки їхній допомозі вдалося відновити значну частину пошкоджених об’єктів, але потреба в подальшій підтримці залишається гострою. Президент зазначив, що Україна прагне досягти 36 ГВт генеруючої потужності до 2026 року, що є амбітною, але життєво важливою метою для енергетичної безпеки країни. Окрім відновлення, критично важливим є посилення протиповітряної оборони для захисту енергетичних об’єктів від майбутніх атак. Останній масований удар по енергосистемі відбувся 13 червня, що свідчить про безперервність загроз.
Європейський Союз, у свою чергу, працює над створенням нового механізму фінансування для енергетичного сектору України, що має допомогти у залученні необхідних коштів для довгострокового відновлення та розвитку. Ця ініціатива є ключовою для забезпечення стабільності української енергетики та її інтеграції до європейської мережі. Проте, нагальна потреба полягає у швидкому та дешевому будівництві нових потужностей, а також у наданні систем протиповітряної оборони для захисту існуючих та майбутніх об’єктів.
Ситуація залишається вкрай складною, вимагаючи консолідованих зусиль як з боку України, так і з боку міжнародної спільноти для запобігання повному колапсу енергосистеми та забезпечення життєздатності країни в умовах триваючої війни.
Передісторія
З початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, енергетична інфраструктура України стала однією з головних мішеней для російських збройних сил. Стратегія Росії полягає у підриві життєздатності української держави шляхом руйнування критично важливих об’єктів, що забезпечують електроенергію, тепло та воду для населення та промисловості. Перші масовані удари по енергосистемі розпочалися восени 2022 року, після успішних контрнаступів ЗСУ на Харківщині та Херсонщині. Ці атаки були спрямовані на те, щоб занурити Україну в темряву та холод, викликати паніку та дестабілізувати суспільство.
Протягом осінньо-зимового періоду 2022-2023 років та навесні 2024 року, Україна пережила численні хвилі ракетних та дронових атак, які систематично пошкоджували трансформаторні підстанції, теплові електростанції (ТЕС), гідроелектростанції (ГЕС) та інші ключові елементи енергомережі. Це призвело до масштабних відключень електроенергії, відомих як “блекаути”, які торкнулися мільйонів українців. Незважаючи на величезні руйнування, українські енергетики, за підтримки міжнародних партнерів, демонстрували надзвичайну стійкість та оперативність у відновленні пошкоджених об’єктів, часто працюючи під обстрілами.
Міжнародна спільнота, зокрема країни G7 та Європейський Союз, відіграють ключову роль у підтримці України, надаючи фінансову допомогу, обладнання та експертизу для відновлення енергетичного сектору. Створені координаційні платформи та ініціативи, такі як “Rebuild Ukraine”, мають на меті мобілізувати ресурси для довгострокового відновлення країни, з особливим акцентом на енергетичній безпеці.
Аналіз
Заяви Президента Зеленського підкреслюють не лише масштаб руйнувань, а й стратегічну мету Росії – знищити енергетичний потенціал України як засіб тиску та дестабілізації. Пошкодження 9 ГВт генеруючих потужностей та руйнування значної частини теплової та гідрогенерації є величезним викликом, який вимагає комплексних рішень.
- Короткострокові наслідки: Найбільш нагальною проблемою є забезпечення стабільного електропостачання в умовах дефіциту потужностей, особливо в пікові періоди споживання та під час наступного опалювального сезону. Це може призвести до подальших обмежень для споживачів та промисловості.
- Довгострокові виклики: Мета досягти 36 ГВт до 2026 року є надзвичайно амбітною. Вона вимагає колосальних інвестицій, швидкого будівництва та впровадження нових технологій. Перехід до децентралізованої та маневреної генерації є правильним стратегічним кроком, оскільки такі об’єкти менш вразливі до масованих атак.
- Роль міжнародної допомоги: Без активної підтримки міжнародних партнерів, відновлення енергетичного сектору України буде вкрай складним. Фінансування, обладнання та технології з країн G7 та ЄС є критично важливими. Ініціативи, такі як новий механізм фінансування від ЄС, є обнадійливими, але їх ефективність залежатиме від швидкості та обсягів реалізації.
- Значення протиповітряної оборони: Захист існуючих та новобудованих енергетичних об’єктів є першочерговим завданням. Без надійних систем ППО, будь-які зусилля з відновлення можуть бути зведені нанівець новими атаками. Це підкреслює необхідність подальшого посилення української протиповітряної оборони.
Ситуація з енергетикою є не просто технічною проблемою, а ключовим елементом національної безпеки та стійкості України в умовах війни. Успіх у відновленні та модернізації енергетичної системи буде критично важливим для збереження життєздатності країни та її подальшого розвитку.