Запровадження Європейським Союзом механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) створює значні економічні ризики для українських експортерів. Згідно з оцінками аналітиків та повідомленнями медіа, потенційні втрати України від цього нового екологічного мита можуть сягнути близько 5 мільярдів доларів США. Основною метою CBAM є запобігання “витоку вуглецю”, коли європейські компанії переносять виробництво до країн з менш суворими екологічними нормами, або коли імпортні товари мають перевагу через відсутність плати за викиди CO2.
Згідно з даними GMK Center, найбільшого удару зазнає металургійний сектор. Очікується, що експорт чавуну та сталі може скоротитися на 86-100%, а загальні обсяги експорту до ЄС впадуть на 30%. Це зумовлено тим, що виробництво металу в Україні наразі є значно більш вуглецевомістким, ніж у країнах Євросоюзу. Окрім металургії, під дію механізму підпадають такі галузі як виробництво електроенергії, цементу, добрив та алюмінію.
Ключові фактори впливу:
- Фінансовий тиск: Експортери будуть змушені купувати сертифікати CBAM, що значно підвищить собівартість продукції.
- Втрата ринків: Українські товари можуть стати неконкурентоспроможними порівняно з європейськими аналогами або імпортом з країн, що вже впровадили вуглецеві податки.
- Необхідність модернізації: Для збереження позицій на ринку ЄС українським підприємствам потрібні колосальні інвестиції в “зелені” технології.
Інвестиційна компанія Dragon Capital зазначає, що вплив CBAM буде поступовим, але невідворотним. Період перехідного звітування вже розпочався, а повноцінна сплата мита стартує з 2026 року. Це дає українському бізнесу та уряду обмежений час для адаптації законодавства та впровадження внутрішньої системи торгівлі викидами, яка могла б пом’якшити фінансовий удар. Це ставить перед українською економікою складний вибір між швидкою модернізацією та втратою ключових експортних позицій.
Передісторія
Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) є частиною масштабного плану ЄС “European Green Deal”, що має на меті зробити Європу кліматично нейтральною до 2050 року. Впровадження цього механізму покликане зрівняти ціну вуглецю для внутрішніх виробників ЄС та імпортерів. Україна, маючи глибоку інтеграцію з європейським ринком через Угоду про асоціацію, є одним з найбільших торговельних партнерів ЄС, на якого цей механізм вплине безпосередньо.
До початку повномасштабного вторгнення українська промисловість вже обговорювала шляхи декарбонізації, проте війна значно ускладнила доступ до капіталу та фізичну можливість оновлення потужностей. Зараз питання CBAM стає не лише екологічним, а й питанням виживання цілих галузей економіки в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення.
Аналіз
Аналіз ситуації свідчить про те, що CBAM може стати каталізатором для радикальної трансформації української промисловості, або ж причиною деіндустріалізації експортно-орієнтованих секторів. Що це означає для України:
- Дипломатичний трек: Україні необхідно вести активні переговори з ЄС щодо надання особливого статусу або відтермінування сплати мита через форс-мажорні обставини війни.
- Економічна перебудова: Без системної державної підтримки та залучення міжнародних кліматичних фондів, вітчизняні підприємства не зможуть самостійно профінансувати перехід на нові технології.
- Внутрішні реформи: Створення національної системи моніторингу та звітності викидів є критично важливим для збереження коштів всередині країни.
Зрештою, успіх адаптації до CBAM залежатиме від здатності держави та бізнесу синхронізувати свої зусилля з європейськими стандартами в найкоротші терміни, перетворюючи екологічний виклик на можливість для модернізації.