Міністерство закордонних справ України офіційно відреагувало на різку риторику та погрози, що лунають з боку офіційних Будапешта та Братислави. Конфлікт виник через рішення Києва посилити санкції проти російської нафтової компанії “Лукойл”, що призвело до припинення транзиту її продукції через українську територію. У МЗС наголосили, що Україна діє виключно в межах своїх суверенних прав та міжнародних зобов’язань, зокрема згідно з Угодою про асоціацію з ЄС.
Українська сторона підкреслила, що звинувачення у “шантажі” є абсолютно безпідставними. За словами представників дипломатичного відомства, транзит нафти від інших російських постачальників продовжується без змін, тому заяви про загрозу енергетичній безпеці регіону є перебільшеними.
- Україна залишається надійним партнером для тих, хто не фінансує агресію.
- Санкції проти компанії “Лукойл” є частиною стратегії з обмеження військового бюджету РФ.
- Погрози блокуванням європейських фондів є неприпустимими у відносинах між сусідами.
У відповідь на закиди про порушення домовленостей, Київ звернув увагу на те, що Європейська Комісія не підтвердила фактів критичної загрози для ринків Угорщини та Словаччини. Україна закликає партнерів до конструктивного діалогу замість використання мови ультиматумів. Ситуація залишається напруженою, оскільки Будапешт погрожує звернутися до арбітражу, проте українські дипломати впевнені у правомірності своїх кроків, спрямованих на захист національної безпеки в умовах повномасштабної війни.
Передісторія
У червні 2024 року Рада національної безпеки і оборони України розширила санкційний список проти російських юридичних осіб, куди потрапив і нафтовий гігант “Лукойл”. Це рішення заблокувало транзит нафти цієї компанії через південну гілку нафтопроводу “Дружба”. Угорщина та Словаччина, які мають спеціальний дозвіл від ЄС на купівлю російської нафти, висловили обурення, оскільки значна частина їхньої нафтопереробки залежить саме від цього постачальника. Будапешт навіть заявив про намір блокувати виплати з Європейського фонду миру, поки транзит не буде відновлено у повному обсязі.
Аналіз
Ця ситуація демонструє складну дилему, перед якою стоїть Європейський Союз: як поєднувати санкційний тиск на Росію з енергетичними потребами окремих держав-членів. Позиція України вказує на те, що Київ більше не готовий миритися з винятковим статусом певних країн, які продовжують наповнювати російський бюджет. Аналіз показує, що цей конфлікт може стати каталізатором для остаточної відмови Центральної Європи від російських енергоносіїв. Водночас політичний тиск з боку Угорщини та Словаччини є спробою перевірити єдність ЄС та стійкість України, використовуючи економічні важелі як зброю в дипломатичній грі.