Світова демографія переживає значні трансформації, які ставлять перед урядами та бізнесом як серйозні виклики, так і безпрецедентні можливості. Зростання тривалості життя та старіння населення, що спостерігається в багатьох країнах, перетворює традиційні уявлення про вік та продуктивність. Ця тенденція, хоч і викликає занепокоєння щодо навантаження на пенсійні системи та системи охорони здоров’я, водночас відкриває двері для розвитку так званої “економіки довголіття” (longevity economy).
Дані Глобальної обсерваторії здоров’я свідчать про те, що середня очікувана тривалість життя у світі значно зросла: з 66,8 року у 2000 році до 73,4 року у 2019 році. Незважаючи на тимчасове скорочення, спричинене пандемією COVID-19, загальна траєкторія вказує на продовження цього тренду. Цей феномен означає, що все більше людей досягають похилого віку, залишаючись при цьому активними та спроможними брати участь у суспільному та економічному житті.
Наразі у світі налічується близько 1,3 мільярда людей віком 65 років і старше. Ця група населення перестає бути виключно реципієнтом соціальних послуг і перетворюється на потужний споживчий та інноваційний сегмент. Експерти прогнозують, що “економіка довголіття” може досягти трильйонних обсягів, пропонуючи величезний потенціал для інвестицій та створення нових ринків. Вона охоплює широкий спектр товарів та послуг, орієнтованих на потреби старшого покоління, включаючи охорону здоров’я, технології для дому, освіту, фінансові послуги, туризм та дозвілля.
Уряди та підприємства повинні переосмислити свої підходи, щоб не лише адаптуватися до цих змін, але й активно їх використовувати. Замість того, щоб розглядати старіння як демографічну катастрофу, необхідно сприймати його як “золотий шанс століття” для стимулювання економічного зростання та підвищення якості життя. Це вимагає розробки інноваційних політик та бізнес-моделей, які підтримуватимуть активне довголіття, забезпечуватимуть можливості для перекваліфікації та зайнятості для людей старшого віку, а також сприятимуть інтеграції новітніх технологій у повсякденне життя.
Передісторія
Демографічні зміни є однією з найбільш значущих глобальних тенденцій останніх десятиліть. Історично, висока народжуваність та відносно низька тривалість життя формували молодіжні вікові піраміди. Однак, завдяки досягненням у медицині, покращенню санітарних умов, харчування та загального рівня життя, середня очікувана тривалість життя людей значно зросла по всьому світу. Цей процес, відомий як демографічний перехід, призвів до того, що багато розвинених країн, а тепер і країни, що розвиваються, стикаються зі старінням населення.
На початку 21 століття ми спостерігаємо безпрецедентне збільшення частки населення віком 65 років і старше. Ця зміна має глибокі корені в соціально-економічному розвитку, включаючи зниження народжуваності, що часто супроводжує урбанізацію та підвищення рівня освіти жінок. У минулому старіння населення часто розглядалося переважно як виклик, пов’язаний зі зростаючим навантаженням на системи пенсійного забезпечення та охорони здоров’я, а також з потенційним скороченням робочої сили.
Проте, останнім часом з’являється нова перспектива, яка акцентує увагу на потенційних економічних можливостях, що виникають внаслідок збільшення тривалості життя та активності старшого покоління. Цей зсув у парадигмі є ключовим для розуміння концепції “економіки довголіття”, яка прагне перетворити демографічні виклики на рушійні сили для інновацій та зростання.
Аналіз
Перехід до “економіки довголіття” вимагає стратегічного переосмислення з боку як уряду, так і бізнесу. Для урядів це означає необхідність модернізації соціальних систем, зокрема пенсійних та медичних, щоб вони могли ефективно обслуговувати старіюче населення, водночас стимулюючи його економічну активність. Це може включати:
- Підтримку безперервної освіти та перекваліфікації для людей старшого віку, щоб вони могли залишатися конкурентоспроможними на ринку праці.
- Стимулювання інновацій у сфері охорони здоров’я та технологій, спрямованих на покращення якості життя літніх людей (age-tech).
- Реформування пенсійних систем для забезпечення їхньої стійкості та справедливості.
Для бізнесу “економіка довголіття” відкриває величезні можливості для розробки нових продуктів та послуг. Це не просто “срібна економіка”, що фокусується на потребах літніх людей, а ширше поняття, що охоплює всі сфери життя, де тривалість життя та якість стають пріоритетом. Потенційні напрямки розвитку включають:
- Персоналізована медицина та біотехнології, що дозволяють продовжити активне життя.
- Розумні технології для дому, що полегшують самостійне проживання.
- Нові формати дозвілля, туризму та освіти, адаптовані до потреб старшого покоління.
- Фінансові продукти, що враховують довгострокові потреби та плани.
Інвестування в AI та біо/медтехнології є ключовим для розкриття потенціалу цієї економіки. Країни, які першими адаптуються та інвестують у ці сфери, отримають значні конкурентні переваги. Зміна сприйняття старіння від тягаря до можливості може стати одним із найважливіших соціальних та економічних зрушень цього століття, відкриваючи шлях до більш інклюзивного та продуктивного суспільства для всіх вікових груп.